Стихи на украинском языке

Лучшие стихи поэтов, проба пера
Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Вс окт 08, 2006 5:50 pm

Прострелений самотній хрест -
прощальний подих у самотність,
невисловлений злий протест
і новий крок у невідомість.
Холодний вітер нової свідомості
перекреслює все...
І плач душевної короткозорості
в небо повзе
Изображение
Изображение
Изображение

Sponsor

Sponsor
 

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Вс окт 08, 2006 5:57 pm

Любов продерлась крізь фіранки часу -
Дурна війна півмертвого з життям.
Примари совісті змагаються з життям,
А час дурний чужі лікує рани.

Я знову хожу по своїх слідах
Й не розумію, що життя іде по колу.
Мені вже остаточно знесло дах,
Бо замість пива я купую кока-колу.

Життя перевернулося вверх дном,
З кохання залишилась лиш примара.
У голові найзвичайнісінький дурдом,
А совість я давно уже продала.

Від тебе залишилася лиш тінь.
Чому ж я далі лиш тебе кохаю?
Впродовж уже десятків поколінь
Без тебе у розлуці я страждаю.

Між нами відстань у мільйони подихів.
Нас розділяє не одне чуже життя
І сотні воєн, мілліардів і наркотиків.
Я лиш тебе люблю. І Бог мені суддя
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Вс окт 08, 2006 6:04 pm

Я закохалась, так я закохалась.
Навіщо ти ввійшов в моє життя?
Моя душа із забуття прорвалась
і сповнилась надій без каяття.
І що робити я тепер не знаю,
І непомітно. як у сні, живу.
Я знаю лиш напевно, що кохаю
Заради тебе я усе зроблю.
Моя любов - то є вклика сила.
Кохання - мука, щастя - штука зла.
Хоча вона подарувала крила,
Але змією в душу заповзла
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Вс окт 08, 2006 6:10 pm

Я знаю, що таке зима -
це холод у душі, що відбирає мрії.
Я знаю, що таке життя -
це смерть від почуттів і похорон надії.

Холодна смерть - це теплота буття,
А сльози щастя - крила невловимі.
Ми вмієм жити, хоч нема життя,
Тому й живем його до половини.

І безлад у душі людській -
не просто хаос, а життєві зміни.
І шлях до щастя дуже непростий,
бо часто відбуваються заміни.

Минуле вмерло, завтра не прийшло.
Ми стоїмо і всі чогось чекаєм.
До нас до цього часу не дійшло,
що ми, як завжди,
маєм - те , що маєм.
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Вс окт 08, 2006 6:17 pm

Прощай.Прости.Спали мости -
заради щастя. Не проси
мене вернутись назавжди.
Я не вернусь.Усе.Прости.
Іди! Вернись! Та ні, іди!
Біжи від мене геть. біжи
подалі........ і не жди
від мене ти уже любові.
Прощай.Прости мені усе:
що мучила я так тебе,
що не зуміла полюбити.
Модливо зможеш ти простити.
Я вже не можу. Я сама
стосунки наші припинила.
Ти не любив. А я тебе
напевне також не любила.
Іди, біжи, тікай, лети.
Ти вартий кращої за мене.
А я досягну до мети,
та вже без тебе. Лиш
ПРОСТИ.
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Ср окт 11, 2006 10:14 am

Чого на серці тихий щем?
Чого так тихо ллються сльози?
Я знов сама під цим дощем,
а у душі моїй морози.
А дощ іде і вітер завіває.
Тікають всі.А я стою одна.
Повз мене знов хтось тихо пробігає.
А я не можу. На дорозі - ти - стіна.
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Ср окт 11, 2006 10:21 am

Я - це лиш сіра тінь гнилого міста,
душі в якого вже давно нема.
Я наче хліб з зіпсованого тіста,
а у середині лиш тишина німа.
Душа у мене вже давно згоріла
І я живу у забутті сама.
Я вже "життям кровавим відболіла"
А в голові моїй панує лиш пітьма.
Чогось повз моє тіло ходять люди,
Ми з ними ще й стикаємсь віч-на-віч.
Та темнота, вона для мене всюди
І в місті мого серця завжди ніч.
А храм душі моєї вже в руїнах
І стіни їх покритії плющем.
Життєве поле все лежить у мінах
І я з життям прощаюсь за кущем.
Криваві тіні в голові гуляють
І сумнів як хробак мене жере.
Мене щодня вбивають і ховають,
а все навкруг буяє і цвіте.
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Ср окт 11, 2006 10:26 am

"Весь світ - театр" - сказав колись Шекспір,
а ми усі актри тимчасові.
Я граю роль! Горить якийсь папір,
а ми усі на сцені, ми як хворі.

Та час наш вийде, занавіс впаде.
Почнеться нова гра.Нові актори.
Та наша гра даремно не мине -
вона залишить слід у чиїйсь долі.

Актори.Ролі.Гра - усе дарма.
Усе навкруг - вистава, більш нічого.
В антракті я залишуся сама.
Для чого наша гра уся? Для кого?
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Тень Жызни
Рыжая Тень
Рыжая Тень
Сообщения: 567
Зарегистрирован: Вт окт 03, 2006 6:15 pm
Валентинки: Locked
Откуда: рождена тенью

Сообщение Тень Жызни » Ср окт 11, 2006 10:32 am

Повстання душі,колись полоненої тобою.
Мовчання помислів, що віддані тобі.
Я вже кричу в думках і борюся з тобою.
Я проти тебе - це кінець війні.

Бо із тобою воювати я не здатна,
бо я - це ти (та ми ж уже чужі!)
Хоча не визнавала я цього ще донедавна
та ти давно вже не в моїй душі.

Переступивши через тебе
я знову йду крізь забуття,
знов повертаюся до себе
без страху,болю й каяття.

Бо любов - це страждання незрячих,
недарма ж кажуть, що вона сліпа,
це хрест із каменю для всіх ходячих.
Та все ж ми любим, хоч любові і нема.
Изображение

Изображение

Изображение

Аватара пользователя
Иришенька
Его Сладкая Тигрёна
Его Сладкая Тигрёна
Сообщения: 651
Зарегистрирован: Пн май 22, 2006 6:10 pm
Валентинки: Locked
Откуда: Киев

Сообщение Иришенька » Сб окт 14, 2006 1:30 am

ой! какая клевая идея!!!!!!!!!!! :icon_exclaim



Мені здається, що моя душа
Комусь потрібна неодмінно в цьому світі.
Для когось небайдуже все моє життя
І комусь хочеться заради мене жити!

Комусь подобається блиск моїх очей,
Сяйво волосся восени на сонці.
Хтось хоче в кожну з зоряних ночей
Зігріти мене на своїй долонці.

Я відчуваю - посмішка моя
Комусь дбайливо зігріває душу.
Й того, кому так посміхаюсь я
Оберігати від негоди мушу.

А так приємно жити й дарувати
Комусь цікаві спогади життя.
І так приємно дихати і знати,
Що так безцінно те, що роблю я!
Изображение
Изображение

Аватара пользователя
Одуванчик
новичок
новичок
Сообщения: 70
Зарегистрирован: Пт янв 02, 2009 11:38 pm
Валентинки: Locked

Сообщение Одуванчик » Сб янв 31, 2009 3:07 pm

Ми йшли з тобою,сміючись,
Ми йшли,тримаючись за руки.
Була прекрасна літня ніч
І теплі були твої руки.
Ми говорили про майбутнє,
Ми щось на завтра планували,
А ніч стояла незабутня...
Ми йшли з тобою,розмовляли.
Зорі освітили нам дорогу,
Засміявся місяць з неба...
Ти казав,що не лбиш нікого .
Нащо збрехав,не треба.
Ти казав,я тобі підходжу,
Ти казав,я в твоєму стилі.
Я брехні терпіти не можу,
Я простити тобі не в силі,
Але і не можу забути
Того вечора і ночі.
Скажи,що мені зробити,
Щоб забути твої очі.

:oh_05 :oh_05 :oh_05

Твій погляд холодом обпік,
Про тебе думала,молилась...
Гадала,що ти мій на вік,
Та так жорстоко помилилась.

Моїм наколи ти не був,
Ти не любив,мабуть,сміявся...
Кохання слів моїх не чув,
Розбитим серцем тільки грався.

Тепер одна... Моя вина -
Так часто людям довіряла.
У мріях квітнула весна,
А справжнє щастя обминала.

:oh_05 :oh_05 :oh_05

Давно з тобою ми не разом
Давно цілуєш других ти
Та почуття із мого серця
Не хочуть зразу геть піти
Напевне долею судилось
Нам бути разом назавжди
Якщо не хочемо жаліти
Про те життя,що скоро йде
Повинні разом щось зробити
Щоб разом бути і любити понадусе
Любов прекрасна,що надає нам сили жити
Що не дає нам загубитись
У морі сильних почуттів.
Тому пробачимо незгоди
Віддаймось хвилі і летім!
Изображение
Изображение

RainGiver
новичок
новичок
Сообщения: 1
Зарегистрирован: Сб дек 26, 2009 7:35 pm
Валентинки: Locked

Re: Стихи на украинском языке

Сообщение RainGiver » Сб дек 26, 2009 7:48 pm

Є у мене єдина муза
Це чарівна дівчина руса
І коли я про неї згадаю
Моє серденько завмирає

Я для неї зверну всі гори
І здолаю хвилями море
І коли сил не вистачає
Її очі я пригадаю

Її очі не мають кінця
Вони містять богато сонця
Вони шкодять вони лікують
Вони щастя мені дарують

Я для неї зверну всі гори
І здолаю хвилями море
І коли сил не вистачає
Її посмішку пригадаю

Її посмішка як квіточка
Що розквітає посеред ночі
І освітлює все навколо
І врятує обов’язково

Я для неї зверну всі гори
І здолаю хвилями море
І коли сил не вистачає
Її очі я пригадаю

Є у мене єдина муза
Це чарівна дівчина руса
І коли я про неї згадаю
Моє серденько оживає

Arsel Baden Муза

Аватара пользователя
Магдаллена
новичок
новичок
Сообщения: 17
Зарегистрирован: Ср мар 30, 2011 2:39 pm
Валентинки: Locked

Re: Стихи на украинском языке

Сообщение Магдаллена » Вс апр 03, 2011 3:11 pm

украинский, родной =)

Аватара пользователя
Алифтина
новичок
новичок
Сообщения: 40
Зарегистрирован: Вт май 03, 2011 1:54 am
Валентинки: Locked

Re: Стихи на украинском языке

Сообщение Алифтина » Ср май 04, 2011 2:05 am

Случайно попались под руку и понравились:
У ній щось є…
Напевне, то душа
Трохи збентежена від правди і реалій
Вона кудись,
Як завжди поспіша,
Іде у переходи і у далі.
У ній щось є…
В її ясних очах
Поети б написали слово “щирість”.
В ній паросток надії не зачах,
Не дивлячись на будні трохи сірі.
У ній щось є…
Незрима таїна.
Що в пам’ять урізається гранітом.
Як присмак від солодкого вина,
Коли набридла гіркість цього світу.
І це її відразу видає.
З-поміж облич і поглядів квапливих.
Спинивши погляд, розумієш: в ній щось є…
Таке по-справжньому просте і особливе


Вернуться в «Стихи о любви»

Кто сейчас на конференции

Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и 0 гостей